Двоє братиків зі Львова мріють про сім’ю та чекають на усиновлення

Батько їхній помер, а мама через бідність не могла піклуватися про дітей.Сашко

Двійко братиків без батьківської любові не втратили віри у людей. Діти обожнюють обійматися і горнутися. І кожного, хто приходить до них у дитячий будинок, огортають увагою, бо вірять: знайдеться сім’я, яка подарує їм інше життя.

Артуру ‒ сім років. Він вже школяр. А молодший братик – Сашко, йому лише чотири з половиною.

«Я би хотів жити з мамою і з татом», ‒ поділився емоціями менший Сашко.

Хлопчики мріють, що коли б жили з батьками, то разом би гралися. І обов’язково були б чемними. Тож поки дозволяють собі бешкетувати. Діти зранені: тато їхній помер. Мама через бідність віддала до дитячого будинку Артура. А за якийсь час і Сашко потрапив до лікарні через недоїдання. Відтак теж опинився у дитячому будинку. А маму позбавили батьківських прав, бо перестала ними цікавитися.

«З Артуром я люблю в іграшки бавитись. Люблю його. А він – мене», ‒ додав Сашко.

Діти хапаються за будь-яку увагу, туляться до незнайомців. І поки що усі їхні приємні спогади і сподівання пов’язані зі сім’єю, у якої гостювали за океаном.

«Мої друзі в Америці. Я там був. І ще поїду», ‒ розповів старший Артур.

Через це Артур любить літати на літаку і їсти кашу, якою його там гостили: «Люблю кашу, макарони, борщик, курочку. Все люблю їсти».

А ще, коли знайдеться добра сім’я для усиновлення, батьки мусять пам’ятати, що приносить радість молодшому.

«Я люблю гуляти. Мультики люблю дивитися. А ще співати», ‒ додав Сашко.

Телефони для довідок : +38 (032) 235-40-40, +38 (032) 297-58-83

Джерело: zaxid.net

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


один + 1 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>